Сделана попытка обобщить опыт, наработанный в реальной практике и в период обучения, переподготовки и консультирования предприятий, фирм, совместных предприятий в их внешнеэкономической деятельности (ВЭД). Рассматриваются особенности деятельности учебно-тренинговой фирмы "Внешконсалт", ее отделов менеджмента, маркетинга, финансового, юридического, протокольного, а также отдела анализа. Отмечается, что данная тренинговая фирма позволяет с помощью компьютерной техники моделировать процессы, происходящие в реальной практике организации и осуществления внешнеэкономических связей; изучать товарные и другие рынки, цены и др.

Розглянуто методи оцінки географічного середовища та оптимізації землекористування. Проаналізовано систему моделей і методику опрацювання проектних рішень протиерозійного упорядкування агроландшафтів, рекультивації земель та меліорації річок. Описано механізми саморегулювання ерозійно-акумулятивних процесів у річках.

Рассмотрены методы оценки географической среды и оптимизации землепользования. Проанализированы система моделей и методика обработки проектных решений протиэрозионного благоустройства агроландшафтов, рекультивации земель и мелиорации рек. Освещены механизмы саморегулирования эрозионно-аккумулятивных процессов в реках.

Висвітлено історію розвитку та проблеми застосування географічних інформаційних систем (ГІС). Розкрито сутність таких понять, як географічна інформаційна система, декартова та полярна системи координат, картографічні проекції. Розглянуто головні принципи роботи с ГІС Mapinfo та пакетом комп'ютерних програм Surfer, зокрема, описано особливості введення вхідних даних, створення векторних шарів інформації, побудови тематичних карт і легенд, перетворення й об'єднання таблиць, розв'язання задач за допомогою математичних дій зі статичними поверхнями та здійснення тренд-аналізу.

Освещены история развития и проблемы применения географических информационных систем (ГИС). Раскрыта сущность таких понятий, как географическая информационная система, декартовая и полярная системы координат, картографические проекции. Рассмотрены главные принципы работы с ГИС Mapinfo и пакетом компьютерных программ Surfer, в частности, описаны особенности введения входящих данных, создания векторных слоев информации, построения тематических карт и легенд, преобразования и объединения таблиц, решения задач при помощи математических действий со статическими поверхностями и осуществления тренд-анализа.

Обоснована универсальная зависимость между профилями рек и структурными элементами водосбросов малых рек. Разработана, проверена для конкретной реки методика оценки вклада склонов, оврагов и балок в формировании русла. Показана возможность ее использования для определения условий оптимальной мелиорации малых рек.

Досліджено економічні механізми забезпечення ресурсами підрозділів міністерства надзвичаних ситуацій (МНС) України, які проводять заходи з подолання наслідків природних і техногенних катастроф. Розкрито роль і особливості функціонування підрозділів МНС України у структурі бюджетних організацій та доведено, що дієздатність зазначених підрозділів може вимірюватися ступенем зменшення збитків від надзвичайних ситуацій. З урахуванням специфіки задач і цілей оперативно-рятувальної служби створено загальний метод аналізу, розроблено критерії ефективності використання ресурсів оперативно-рятувальною службою та методику аналізу ефективності використання ресурсів. Доведено існування теоретичного оптимуму сумарних витрат, який можна визначити кількісно у разі обгрунтування потреби у фінансуванні підрозділів МНС України. Побудовано імітаційну модель, яка дозволяє з'ясувати ресурси, необхідні для ефективного функціонування служби. Доведено необхідність стадії моделювання у процесі дослідження ресурсозабезпечення оперативно-рятувальних підрозділів.

Розкрито сутність географічних інформаційних систем (ГІС). Висвітлено історію розвитку ГІС-технологій і можливості їх застосування для ефективного використання грунтів. Розглянуто особливості моніторингу та картографування грунтів за допомогою ГІС і даних дистанційного зондування. Охарактеризовано системи точного землеробства. Подано інформацію про новітню комп'ютерну технологію комплесної просторової оптимізації протиерозійних заходів. Показано можливості використання аерофотозйомки в сучасній системі землеробства. Увагу приділено перспективам використання ГІС-технологій, зокрема в аграрній сфері.

Проаналізовано методи розрахунку конструктивних параметрів сортувальних пристроїв. Виявлено їх недоліки. Обгрунтовано критерій комплексної оптимізації конструктивних параметрів для підвищення ресурсозбереження та енергоефективності сортувального процесу. Розроблено нову процедуру комплексного визначення оптимальних конструктивних параметрів сортувальних пристроїв з використанням моделі нелінійного програмування. Здійснено програмне забезпечення на базі імітаційної моделі процесу скочування розрахункових бігунів. Вдосконалено процедуру техніко-економічного порівняння варіантів конструктивних параметрів і технічного оснащення сортувальних пристроїв. Одержано нові конструктивні параметри сортувальних пристроїв станцій Основа та Харків - Сортувальний, які забезпечують мінімальні експлуатаційні витрати.

Проведено аналіз конструктивних параметрів сортувальних пристроїв Південної залізниці, який показав, що вони не повною мірою відповідають нормам, закладеним у діючих Правилах і нормах проектування сортувальних пристроїв, внаслідок чого у багатьох випадках неможливо застосовувати ресурсозберігаючі підходи без повної реконструкції голови сортувального парку.

Для территориального управления охраной почв от эрозии предложено использовать систему соподчиненных распределительных задач оптимизации. Разработана новая геоинформационная модель автоматического распознавания количественных параметров эрозионных факторов в пространстве, которую предлагается использовать для оптимизации охраны почв от эрозии на локальном уровне детализации.

Досліджено конструктивно-технологічні параметри сортувальних гірок станції Основа за умов використання нових уповільнювачів. Визначено сучасні кліматичні умови функціонування сортувальних гірок. За допомогою імітаційного моделювання зроблено висновки стосовно нездатності сортувальних гірок забезпечити вимоги безпеки та безперебійності сортувального процесу.

Проаналізовано конструктивні параметри сортувального пристрою станції Маріуполь-Сортувальний, який показав, що вони не повною мірою відповідають нормам, закладеним у діючих правилах, і нормах проектування сортувальних пристроїв, в наслідок чого у багатьох випадках неможливо застосовувати ресурсозберігальні підходи без повної реконструкції гіркової горловини.

Рассмотрены процессы системы управления знаниями. Проанализированы взаимосвязи между ними, возможные барьеры и влияние эффективности этих процессов на успешное выполнение проектов и программ.

Проаналізовано сучасні методики, які надають змогу раціоналізувати сортувальний процес, за рахунок максимального врахування всіх чинників, що можуть вплинути на відчеп у процесі переробки.

Наведено елементи інформаційного забезпечення системи охорони грунтів від ерозії, методичні основи формування просторової структури сталих агроландшафтів. Подано систему геоінформаційного супроводу агротехнічних заходів охорони грунтів від ерозії, конкретні приклади просторової оптимізації організаційних та агротехнічних протиерозійних заходів і розрахунку економічної ефективності від застосування даної технології. Увагу приділено адекватному інформаційному забезпеченню прогнозування змиву, оцінки ерозійної небезпеки земель, формуванню структури ерозійнобезпечних агроландшафтів і просторовій оптимізації агротехнічних заходів.

Наведено геосистемну концепцію, методологію та методичні засади регулювання ерозійно-акумулятивних процесів. Її складові об'єднано єдиною науковою ідеєю гармонійного сполучення проектів землеустрою та систем землеробства зі структурою ерозійних геосистем з метою найбільш ефективного запобігання прискореної ерозії та замуленню річок. Узагальнено досвід дослідження ерозійно-акумулятивних процесів. Розглянуто механізми саморегулювання ерозійних геосистем, обгрунтовано геосистемні математичні моделі оцінки ерозійної небезпеки земель, розвитку ерозійно-акумулятивних процесів і структури ерозійних геосистем. Розроблено кількісну методику регулювання ерозійних процесів на рекультивованих землях, геосистемні основи формування екологічно стійких агроландшафтів і методичні засади регулювання ерозійних процесів в постійних водотоках. Увагу приділено вдосконаленню інформаційного забезпечення моделей ерозії. Наведено основи новітньої комп'ютерної технології оцінки ерозійної небезпеки земель та грунтозахисної оптимізації агроландшафтів.

Проаналізовано відомі пристрої закріплення составів і загородження колій у сортувальних парках залізничних станцій. Зроблено висновок, що в існуючому вигляді жоден із розглянутих пристроїв не може бути використаний на вітчизняних залізницях без додаткового доопрацювання, проте доцільність їх застосування на мережі залізниць України є беззаперечною.

Досліджено залежність потрібної потужності паркової гальмової позиції сортувальних гірок від зміни уклону стрілочної зони. Результати досліджень надають змогу потрібну потужність гальмових позицій спускної частини прийняти як критерій комплексної оптимізації конструктивних параметрів сортувальної гірки.

Розроблено комп'ютерну технологію AREAUS, що дає змогу ефективно враховувати мінливі у просторі параметри універсального рівняння втрат грунту. Для ідентифікації параметрів рельєфу запропоновано нову структурну цифрову модель рельєфу з ієрархічною системою інформаційних чарунок. Одержано результати диференційованого у просторі та узагальненого у легенді електронної карти прогнозування модулів змиву грунту на площі 400 га.

Досліджено методи оцінювання економічної та соціально-економічної ефективності підготовки кадрів для системи цивільного захисту. Запропоновано методи розрахунку ефективності підготовки кадрів для служби цивільного захисту, які містять вираз відношення результатів навчання до витрат і включають такі складові: кількість випускників для оптимального рівня складу підрозділів служби цивільного захисту, якість підготовки кадрів і витрати держави на їх підготовку.

Доведено необхідність розробки універсальної геоінформаційної технології з грунтозахисної та водоохоронної оптимізації агроландшафтів. Запропоновано головні принципи організації інформації для розв'язання таких завдань.